Сирія, Брекзит, мігранти - чи лишається місце Україні на міжнародному порядку денному?
Початок жовтня 2016 року засвідчив, що зберігається тренд останніх місяців, коли домінуючою темою на міжнародному порядку денному залишається безпека та пошук шляхів її гарантування.
Серед основних викликів безпеці на першій позиції – криза у Сирії, міграційні хвилі, які її супроводжують та неспроможність міжнародних гравців поєднати зусилля для подолання існуючих загроз – натомість зберігається посилення міжнародної фрагментації.
Українське питання – на тлі загострення американсько-російських відносин і кризи у Сирії – знову у фокусі уваги. Проте, чи на користь це Україні саме в такому контексті?
Сирія – одне з ключових питань міжнародного порядку денного...
Незважаючи на спроби США та Росії порозумітися щодо врегулювання конфлікту в Сирії, видається, що сторони не змогли дійти згоди щодо своїх дій у Сирії. Переговори зайшли у глухий кут. Нині Вашингтон і Москва обмінюються ультиматумами. Як зазначив Дж. Керрі заходи із врегулювання кризи у Сирії будуть продовжуватися, незважаючи на те, що Росія і США припинили переговори щодо спільної роботи у цьому напрямі від понеділка 3 жовтня.
Очікується, що 17 жовтня міністри закордонних справ ЄС зустрінуться для того, щоб обговорити власні заходи щодо врегулювання кризи у Сирії. Європейці занепокоєні. За словами окремих європейських дипломатів Росії застосовує щодо Алеппо тактику, яку раніше апробувала у Грозному у Чечні. Метою є тотальне знищення опозиції.
Поза тим, Росія розмістила на військовій базі у Тартусі власні ракетні системи С-300. Крім того, речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що вихід США з переговорів свідчить про бажання перекласти американську провину за провал переговорів на росіян. Напередодні припинення переговорів президент Росії також заявив, що Москва також припиняє дію угоди про утилізацію збагаченого плутонію – сигнал про те, що Росія у переговорах з американцями готова розіграти й ядерну карту і, понад те, спекулювати питанням імплементації інших питань ядерного роззброєння.
В той же час, за інформацією ООН, оприлюдненою 5 жовтня критичною є ситуація з постачанням цивільному населенню в Алеппо харчів та палива. Критичною є також ситуація із доступом до води. Понад 50% жителів міста хотіли б покинути його при першій можливості. До такої ситуації призвів наступ на місто проурядових сирійських та російських військ.
Загострення ситуації в Сирії супроводжується і супутньою кризою і турецько-іракських стосунках. Так, 5 жовтня Прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді застеріг Туреччину: перебування турецьких військ на території Іраку може призвести до розгортання регіональної війни. Ця заява стала наслідком рішення турецького парламенту щодо розширення військової присутності в Іраку для протидії терористичним організаціям (передусім Ісламській державі та курдським повстанцям). Багдад закликає Туреччину до виведення військ з території північного Іраку. Натомість Анкара наголошує, що перебування її військ у Іраку та Сирії не загрожує суверенітету цих держав і спрямоване виключно на протидію терористичним загрозам. Турки також застерігають, що не допустять аби посилення позицій курдів призвело до курдських повстань на південному сході Туреччини.
При цьому, турки вдають до досить чутливих як для ЄС аргументів. Анкара наголошує, що виведення військ може призвести до сутичок в Мосулі, а це призведе нових хвиль біженців до Європи.
«Антиміграційний» референдум в Угорщині
А в той же час, у окермих державах ЄС категорично заперечують можливість приймати у себе нові хвилі мігрантів. 3 жовтня угорці в ході референдуму відкинули запропоновані ЄС квоти щодо розміщення мігрантів. Хоча кількість тих, хто брав участь у референдумі недостатня для того, щоб зробити його рішення обов’язковим до виконання, прем’єр Угорщини Віктор Орбан вже заявив про те, що скористається результатами референдуму аби тиснути на Брюссель.
Турбулентність «БРЕКЗИТу» та зростання нових полюсів
На тлі кризи в Сирії й загострення американсько-російських відносин світові ринки лихоманить ще й від переспективи БРЕКЗИТу – фунт стерлінга сягнув свого рекордно низького рівня за останні 30 років. Це в свою чергу призвело до занепокоєння на Волл-стріт та серед американських інвесторів.
Проте це не зупинило нову Прем’єр-міністра Великобританії від заяви про те, що вже у березні наступного року Лондон розпочне процедуру виходу з ЄС.
На цьому тлі, треба зауважити, що для Китаю початок жовтня став більш успішним. 1 жовтня, незважаючи на сумніви деяких економістів, щодо того чи китайський юань відповідає усім критеріям МВФ, ця валюта була долучена до «клубу» резервних валют Міжнародного валютного фонду – дотепер до кошика таких валют входили долар США, євро, японська єна та британський фунт стерлінга. Це перша валюта додана до «кошика» з 1999 р., а саміт 16 держав ЦСЄ та Балканів з КНР у Ризі, що відбудеться ближчим часом, може ще більш виразно продемонструвати Європі нового гравця на її полі.
«крізь Українську призму»...
На перший погляд, і події в Сирії і міграційна криза, як і Брекзит та китайські успіхи, не мають прямого стосунку для України. Проте, слід зауважити – не в останню чергу завдяки сирійському загостренню питання України теж повертається на міжнародний порядок денний. Щоправда, відбувається те, чого Україна раніше прагнула уникнути. Повернення відбувається «в пакеті» з «сирійським питанням» та ядерним діалогом США та РФ. Саме в цьому контексті відбувся візит помічника держсекретаря Вікторії Нуланд до Москви.
МЗС Росії, щоправда, доволі відверто заявив, що адміністрація Обами зробила все для підриву довіри між Москвою та Вашингтоном, а відтак, можна припустити, Кремль чекає на зміну адміністрації для продовження переговорів і намагається продемонструвати що демократи були доволі безуспішними на терені зовнішньої політики (мета Росії показати американському виборцю, що Трамп стане кращою кандидатурою).
Хоч ця заміна навряд чи станеться, з огляду на динаміку кампанії у США і перевагу Гіларі Клінтон над кандидатом від республіканців після двох турів дебатів, Києву слід задуматися. Українському уряду треба бути свідомим – навіть прихильні до Києва демократи можуть шукати від Києва поступок для налагодження діалогу з глобальними гравцями та Росією.
Якщо так станеться, до Україна ризикує лишитися на узбіччі глобальних процесів, а українські інтереси можуть стати заручниками глобальної гри, що її ведуть США, ЄС, КНР та намагається вести Москва.
Сергій Герасимчук, координатор проекту, Рада зовнішньої політики «Українська призма»
Джерело: Ukraine Global News
