Масляна: традиції та історія свята
Масляна - стародавнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичницької культури, яке збереглося й після прийняття християнства. Слов'яни святкували його в дні весняного рівнодення, а головним сенсом всіх заходів було бажання задобрити природу, щоби отримати хороший урожай.
Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирний, або Сиропусний тиждень (згідно з церковними традиціями, можна їсти рибні та молочно-яєчні страви, а ось від м'яса вже належить відмовитися аж до Великодня), але це не змінило її внутрішньої суті.
Масляна припадає на тиждень, що передує Великому посту. Відзначати масляну було прийнято катанням на санях з крижаних гірок, запалюванням багать. Ну й звичайно, пекти млинці, адже млинець - символ сонця. Правда, в Україні на Сирний тиждень їли не стільки млинці, скільки вареники та інші молочні страви.
Так, на Слобожанщині обов'язково готували кашу й оладки, в Центральній Україні - гречані млинці та вареники з сиром та сметаною, а на Волині та Галичині робили ще й бануш (кукурудзяна каша, зварена на сметані), а також галушки з бринзою й грибною юшкою. У всіх реґіонах не відмовляли собі в різноманітних рибних стравах. Оскільки попереду в нас сім тижнів суворої стриманості (Великий піст триватиме з 14 березня до 30 квітня), то зараз просто необхідно наїстися самим та щедро почастувати рідних та близьких смачними варениками, масними млинцями, пишними сирниками та здобними пирогами.
Кожен день Масляної має свою назву й традиції
Понеділок
Іменують «Зустріччю», раніше в понеділок ходили з опудалом по селі і будували гірки для катання. Зараз обмежуються випічкою млинців і частуванням ними незаможних. Потрібно відзначити, що під час воєн Масляну святкували тихо, направляючи спільні зусилля на допомогу воїнам, пораненим, сиротам та вдовам...
Вівторок
Званий «Заіграшем», люди ходять в гості, а їх пригощають варениками або млинцями. Також у вівторок прийнято веселитися, кататися з гірок та гратися в рухливі ігри на вулиці. Масляного вівторка особливо чекала молодь. Адже в цей день парубки вибирали собі наречених, а дівчата вибирали суджених. Для цього вони влаштовували вечорниці.
Середа
ЇЇ називають «Ласункою»: зяті відправляються до тещі на млинці. Очікуючи зятя в гості, тесть заздалегідь закуповував продукти, які знадобляться для приготування вареників та млинців: борошно, молоко, масло, яйця, сир... Тещі повинні ситно нагодувати чоловіків своїх дочок, а щоби розвеселити їх під час трапези, додому запрошували й інших родичів.
Четвер
“Широкий” четвер відомий кулачними боями та кінськими перегонами. Сенс Широкого четверга, як і всієї Масляної - виплеск накопиченої за зиму негативної енергії та подолання конфліктів між людьми. У давнину ці бої були далеко не безневинними, але тепер вони носять більше ігровий та жартівливий характер. Головна дія в четвер - штурм снігового містечка. А ще починали опудало Масляної возити й колядувати: вбрані діти ходили від хати до хати й співали: «Тринці-Бринці, печіть млинці!», випрошуючи таким чином собі частування на святковий вечір.
П'ятниця
З візитом до зятів збираються тещі на «Тещині вечірки». У цей день матері ласують варениками вдома в дочок та вихваляють зятів.
Субота
Особливий день, званий «Зовичні посиденьки», молодиці запрошували до себе в гості старших сестер, дарували їм подарунки та пригощали млинцями.
Неділя
Самий головний день Масляної, відомий як «Прощена неділя». У цей день всі віруючі й ті, хто просто шанує народні свята, просять один в одного прощення, отримуючи у відповідь традиційну фразу: «Бог простить». У Прощену неділю треба було відвідати рідних та сусідів, щоби попросити пробачення за всі образи та, якщо близькі ворогували, обов'язково помиритися. Заможні люди відвідували бідних. У людей похилого віку, вдів та сиріт просили пробачення та приносили їм пісні продукти: крупи, сухі та солоні гриби, овочі та олію. Всі справи намагалися закінчити до заходу сонця.
Коректор - Яна Гончар-Куклас
Джерело: 1
