| sadowod.com | vivaspb.com |

Солом’яний Дідух – символ Різдва в Україні

Автор: Admin1 . КУЛЬТУРА

Didoukh0

Didoukh0

Є в українській культурі такий автентичний символ свята Різдва – Солом’яний Дідух. Традиційно як тільки вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідух.

При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».

Сніп впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди. Ще з Біблії та її притч ми пам’ятаємо, що саме в стайні народився Ісус Христос. Стояв холод, і Йосип побачив у стіні шпарину, яку затулив снопом, і в стайні стало тепліше. Цей його вчинок і створив звичай застеляти на Різдво сіном хатню підлогу, а на чільному місці ставити в кутку Дідуха. Його ще інакше називали «дідом», «колядником», «колядою», «снопом-раєм».

Слово «дідух» прийшло зі старослов’янського і в перекладі означає «дух предків». Символізує родоначальника сім’ї – Діда. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників та покровителів будинку. Це символ святого відродження живого, що є на світі. Це жертва кращого снопа природі та її силам і духам. Дідух міг мати три, п'ять чи сім ніг.

Виготовлявся він всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені, як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різнокольорові стрічки.

Didoukh1

Сьогодні дерево Роду як старовинний оберіг потроху вертається в наше життя та домівки. Не можна сказати, що він залишився в нашій історії – поціновувачі можуть знайти його готовий або замовити в майстернях соломоплетіння, чи взагалі навчитися самостійному їх виготовленні, прийнявши участь в одному з майстер-класів, які зазвичай проводять

Дідух прикрашають керуючись власним смаком та фантазією. Декораціями можуть бути мальовничі стрічки, ляльки-мотанки, сухоцвіт, калина тощо. Найголовніше – притримуватись української колористики і при в’язанні використовувати тільки натуральну сировину та матеріали. Місце, де повинен стояти Дідух у вашій хаті покуття.

Колись давно, ще у наших бабусь, його місце було під іконами. І стояв там Дідух аж до самого Водохреща – тобто до 19 січня. А вже після його обробляли – обмолочували, зерно висівали, солому за традицією палили на дорозі. В наш час також можна висіяти зерно, хай і символічно. І ніколи не можна викидати Дідуха на сміття – це прадавній символ не тільки Різдва, але й зв’язку поколінь, що мусить тривати нерозривно, символ багатства та добробуту, спокою та життя.


Джерело: 1

Фото 1: Дідухи Івана Кравчука