| sadowod.com | vivaspb.com |

Українські родичі грецької бузукі

Автор: Admin1 . КУЛЬТУРА

Bandura1

Bandura1

Традиції української музики тісно пов’язані із українською бандурою та кобзою. Інструменти вільних співців, оспівувачів славетних героїв української землі, їх великих подвигів та невдач.

Дослідники української музичної культури мають думку, що першим інструментом, який здобув славу, була кобза, а виконавців музики стали називати кобзарями.

Давня кобза належить до типу лютневих інструментів, мала спочатку довгу вузьку ручку з нав’язаними ладами, невеликий видовжений довбаний корпус, дві—три жильні струни. З часом ручка (гриф) ставала ширшою і коротшою, лади зникали, корпус збільшувався, став округлим, збільшилася кількість струн. Відомостей про стрій давньої кобзи ми не маємо.

У 16 ст. з утворенням Запорозької Січі та наступним перетворенням її у військово-політичний центр української держави кобзарство стає органічною і невід’ємною частиною життя і побуту козацтва. І так само, як віщий співець супроводжував похід давньоруського війська на половців, через кілька століть кобзарі своїм словом і піснею запалювали козацьке військо на боротьбу з турками. Поширеним серед козаків інструментом стає «мамаївська» кобза, або бандурка.

Kozak Mamaj

Kozak Mamaj


Подальша еволюція кобзи відбувалась у напрямку збільшення кількості струн, відповідного розширення грифа з одночасним його укороченням і округленням корпусу. Зі збільшенням кількості цих струн зникають лади на грифі, тобто змінюються будова інструмента, його стрій і спосіб гри.

Автохтонна українська кобза, яка в другій половині 18 ст. замістила давню (первинну) — це принципово відмінний інструмент, що є витвором українського народу. Її зразком вважається кобза О. Вересая.

Kobza Veresaya

Kobza Veresaya


Деякий час кобза та бандура (бандурка) співіснували. Основною відмінністю інструментів було кількість струн та манера гри на інструменті. Під час гри на кобзі струни притискаються, а сам інструмент тримають трохи навскіс, як гітару. Бандуру тримають вертикально, притиснувши до грудей i граючи по всіх струнах обома руками.

Наприкінці 19-го − на початку 20-го століття відбулися стрімкі зміни в усталених конструкціях музичних інструментів. Займалися цим переважно зрячі аматори-українофіли, які прагнули наблизити кобзу і бандуру до європейської музики, “універсалізувавши” їх. Кобза одержує металеві лади і велику кількість приструнків, бандура частково хроматизується. Широко вживаються металеві кілочки. Саме від цього часу панує цілковите змішання понять “кобза” і “бандура”, оскільки розрізнити ці інструменти за зовнішнім виглядом стає все важче.

Бандура стає більш досконалою і тому їй вдалося зайняти місце кобзи та майже повністю витіснити її. Бандура – це як струнне фортепіано, на ній також можна брати акорди та грати всіма пальцями одразу.

Bandura

Bandura


Щодо походження назви. Слово «кобза» — тюркомовне і є всі підстави вважати, що його поява, як і відповідного давнього інструмента, стала наслідком багатовікових контактів з тюркськими народами.

Чому козаки почали називати видозмінену кобзу бандурою не відомо, але науковці відзначають спорідненість цього слова із європейським «pandoura» (“pandora”, “mandora”), що в свою чергу відноситься до давньогрецького інструменту пандура (або пандуріда). Як відомо, народний грецький інструмент бузукі є нащадком тієї самої пандури.

Byzantine Pandore

Byzantine Pandore

Римська або Візантійська пандура (мозаїка 6 ст, Істанбул)


Анна Маніаті