Традиції святкування Різдва Хрістова в Україні
Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.
Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.
Традиція різдвяного святкування
Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст (Пилипівка), з 27 листопада до 6 січня. У цей час
виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного — для забезпечення багатого врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді. По ній визначали майбутній врожай. Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків, з шануванням душ померлих. Відтак, узвар і особливо кутя, які обов’язково мають бути на кожному столі – насправді є поминальними стравами.
Особливою традицією в надвечір'я Різдва є Свята Вечеря, до якої обов'зково входять 12 пісних страв
Страви символізують 12 апостолів. В Україні є така традиція, що перед Святою вечерею всі родичі збираються разом. Бажано не запізнюватися до вечері (щоб потім цілий рік нікуди не спізнюватися - народна прикмета). Потім всі моляться і просять у Бога ласки і добра.
Перед тим, як накрити на стіл, під скатертину кладуть сіно, що символізує народження Ісуса. По краях стола головки часнику. Це - символ захисту від нечистої сили. Посередині ставлять свічку як символ пам'яті і миру. Їжу в святвечір не можна приймати до першої зірки, в пам’ять про Віфлеємську зірку. Першу страву, яку вживають люди за Святою вечерею, є кутя. Потім уже їдять інші. Треба пам'ятати, що на Святій Вечері треба їсти ложками, бо у домі має бути мир і злагода і не має бути ніяких загострень стосунків - що символізує виделка. Поївши, зі столу страви не забирають. Існує думка, що після вечері, коли всі заснуть, приходять мертві душі. Вони також хочуть повечеряти.
Після вечері йдуть колядувати
Колядувати українці починали на Святвечір або у перший день Різдва. Здавна виконували цю обрядодію групи чоловіків або парубків, які заходили до кожної хати в селі, славили піснями господарів та бажали добробуту та здоров’я їхнім родинам. За це господарі віддячували колядникам винагородою – смачними продуктами, рідше – грошима. В основі таких ритуальних обходів була віра у магічну ідею «першого дня», тобто здійснення усіх побажань, висловлених на новоліття.
Починаючи з XVII ст. в українських містах, а згодом і в селах до реквізиту колядників увійшла звізда (зірка), відома й іншим
європейським народам. Звізда – це християнський символ «віфлеємської зорі», яка за євангельською легендою провістила чудесне народження Ісуса Христа.
Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина.
По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.
Рецепт приготування куті від читачки сайту Ukranorama.gr, Lena Onufriyenko
Пшенична кутя
Що потрібно:
200 гр. маку
400 гр. горіхів
0,5 кг. відвареної пшениці
мед за смаком
Як приготувати:
Відварюємо сухофрукти (400 гр сухофруктів, 1 ст. цукру, 3 л води, варимо хвилин 40), пшеницю відварюємо до готовності. Замочуємо на декілька годин мак, потім перетираємо в ступці. Подрібнюємо горіхи. Даємо прохолонути узвару , проціджуємо і додаємо відварену пшеницю, перетертий мак, горіхи, та в самому кінці мед за смаком. Ставимо кутю в холодильник, щоб охолодити. Подавати холодною.
