Українська піч… Що приховують вікові традицїї?
Здавна у нашій країні існував вислів: «Добра річ, коли в хаті є піч!». Що ж таке піч і яку роль вона відіграє в українській культурі? Будь ласка, читайте далі.
Ще за часів Київської Русі (саме тоді почали будувати перші печі) вірили, що піч одночасно зігріває, годує та лікує господаря.
Дійсно, упродовж багатьох років піч заміняла безліч речей, котрі наповнюють наші сучасні будинки. У першу чергу, вона була джерелом обігріву дому, напротивагу центральному опаленню. До того ж, слово камін - не може замінювати слово піч при перекладі на інші мови, бо між цими двома реаліями існує суттєва різниця. Одночасно, піч була і кухнею і пекарнею, адже в печі готували різні страви та випікали хліб. Вона також заміняла ліжко, а в товстій ковдрі зовсім не було потреби, бо саме по собі ліжко було теплим. Окрім того, піч була місцем, де кожен міг вигріти будь які хвороби й ніхто тоді не ходив до лікарні, ані вживав ліків!
Піч є кам'яною, або чи глиняною спорудою, котра, відповідно до українських традицій, займає центральне, найбільш функціональне, найсвятіше місце в хаті.
Людину, котра зналася на будівництві печей, називали пічником. Для того, щоби збудувати піч необхідні знання та гострий розум. Професія пічника була найпопулярнішою у наших предків! Лише пічник знав, як правильно викласти цеглини так, щоби створити шедевр, котрий був незамінним у побуті. Ось чому господині завжди намагалися задобрити пічників та готували для них смачні страви.
Наші предки ставилися до печі з великою повагою, я би навіть сказала, з обожнюванням. Саме тому в нашій культурі існуює багато звичаїв та вікових традицій, у яких піч відіграє головну роль.
Піч поважали настільки, що ототожнювали її з захисницею роду. Як заборонялося злослів'я в присутності жінок, так само ж заборонялися сварки та злослів'я в приміщеннях, де була піч. "Сказав би, та піч в хаті". Комусь це може здатися смішним, але подібні, нехай навіть язичницькі, вірування, відігравали педагогічну роль. Усі члени родини мали думати двічі перш ніж висловитися, щоби не накликати біду .
Піч - символ материнської любові, народження, святості, родинної сили, продовження життя, батьківщини, вікових традицій роду.
Як символ захисту та продовження роду, піч була тим святим місцем, де жінка народжувала дитину.
Кожна наречена також дуже шанувала піч. Коли приходили свати, дівчина сиділа на печі, і якщо потім спускалася вниз, то це означало, що вона згодна вийти заміж. "Якщо в серці палає кохання, то милий і на печі відшукає" (як би далеко не сховалася наречена). За традицією, у день шлюбу наречена нігтями колупала піч, прохаючи у неї дозволу на заміжжя, тобто піти з одного роду (сім'ї) й увійти до іншого. Саме тому в цей день наречена йдучи до хати свого чоловіка брала з собою в якості щасливого оберегу маленькі глиняні шматочки від печі.
Також, людей, котрим подобається годинами пролежувати на печі, часто називають ледарями. Народні казки рясніють описами подібних нероб. І навпаки, роботящі люди це зазвичай ті, що пораються біля печі, щось у ній випікають. Навіть приказка є: "Хочеш їсти калачі – не сиди на печі". Тобто, якщо хочеш смачно поїсти, необхідно попрацювати.
Оскільки піч була найкращим місцем в хаті, то нащі пращури вірили, що за нею живе домовик. Кожної ночі йому залишали трохи молока і намагалися шанобливо до нього ставитися. Вірили, що домовик був хорошим духом і міг захищати будинок, однак, якщо йому щось буде не до вподоби, він може жартувати та шкодити.
Також піч завжди гарно прикрашали. Зазвичай її білили та оздоблювали гарними візерунками. Вірили, що злі духи задивляться на них та забудуть про свої недобрі вчинки.
Піч ніколи не залишали порожньою. Завжди після використання її чистили та клали всередину дрова для розпалювання на наступний день , ставили горщики з водою та стравами, котрі залишалися теплими до самого ранку.
Більше того, коли в печі випікався хліб, заборонялося відчиняти двері та лягати на піч. Усі в хаті намагалися говорити пошепки та робили свої справи безшумно. Випікання хліба було справжнім священним дійством!
Також широковідомі й лікувальні властивості печі. Метод прогрівання використовується для боротьби з багатьма хворобами. Коли ви лежите на печі, то можете відчувати тепло, яке наповнює усе ваше тіло. Це тепло покращує ваше самопочуття, допомагає розблокувати м'язові спазми, тобто розслаблює ваші м'язи, покращує кровообіг, запобігає застудам, полегшує та припиняє болі в поясниці, спині та суглобах.
Людині, що застудилася (а в Україні це не важко, бо взимку температура повітря падає до -20 градусів) зазвичай дають випити малиновий відвар з медом, а потім на всю ніч відправляють спати на піч! Вранці цій людині стає набагато краще. І у цьому зовсім нема нічого дивного. Просто наші бабусі знають багато різного та корисного.
Також народна мудрість нас вчить, що як поспиш на печі три ночі підряд, то повтікають усі хвороби і почуватимешся, немов заново на світ народився.
Лікувальний ефект печі пояснюється матеріалами, з яких її зазвичай будують. Цеглини для печі виготовляються з обпаленої глини. Теплові хвилі, котрі випромінюють нагріті цеглини відповідають хвилям людського тіла. Тому наш організм сприймає тепло від печі як своє власне. Тепло, що йде від печі зігріває тіло і сприяє відновленню живих клітин тіла
Також лікувальні властивості мають усі відвари, зварені в печі. Більше того, щоденна їжа також наділена лікувальними властивостямі та вважається корисною для здоров'я.
Ще одне явище українського походження – пряжене молоко. Це молоко, що готується виключно в печі. Глиняний глечик з молоком ставлять у піч на цілий день. Через день молоко стає ніжно кремового кольору, набуває приємного смаку та незабутнього аромату. Чи варто ще щось говорити про те, що воно має цілющі властивості?
Страви, приготовані в печі, дуже запашні , й тому, як тільки заходиш до хати, то відразу починає текти слинка від тих ароматів! Борщ, каша, картопля з м'ясом, хліб та інші страви, зварені чи спечені в печі - просто неповторні! Хоча б раз їх скуштувавши, пам'ятатимете їх смак усе життя! А сон на печі є винятково корисним для здоров'я та солодким!
Марина Дмитрусенко
Редактор: Яна Гончар-Куклас
Джерело: Kyiv in Greek
