Це вже не секрет: Україна – новий прикордонний ринок* для Європи
За даними Bloomberg
Американські, канадські та європейські інвестори тихенько приземляються в Києві.
Тіні каштанів на вулицях, ресторани колонізують тротуари "літніми верандами," а довжина одягу піднімається разом з температурою повітря. Так, це знову літо в Києві.
Але цього літа, це місто-сад бачить американських та європейських інвесторів, котрі вважають, що Україна змінюється.
Декотрі з них процвітають в тіні.
"Не кажіть моїм конкурентам. Якщо вони хочуть продовжувати їздити в Китай, нехай їдуть", сказав Ален, французький менеджер IT-компанії, котрий реєструвався на літак компанії Air France на тригодинний політ назад, до Парижу. "Програмісти в Україні кращі, ніж у Китаї, більш інноваційні, ніж у Китаї, й дешевші, ніж у Китаї."
Нове дослідження Horizon Capital показує, що Україна випускає 130 000 дипломованих інженерів щороку, майже вдвічі більше, ніж Великобританія. Але зарплата IT сектора тут близько однієї третини від британського рівня. Як результат, Україна наразі є провідною країною в Європі з ІТ- аутсорсингу.
У червні, Тім Еш (Tim Ash), економіст Nomura Bank, привіз п'ять керуючих активами з Лондона до Києва для зустрічі за закритими дверима з вищими урядовцями та керівниками бізнесу, щоби оцінити потенціал України. "Вони не люблять рекламу," відповів Еш по електронній пошті щодо менеджерів, котрі в сукупності управляють кількома трильйонами доларів.
В ресторані «Avalon», місце зустрічі еліти біля посольства Німеччини, один лондонський міжнародний інвестиційний посередник сказав: "Протягом дванадцяти тижнів, я отримав більше запитів і завдань, ніж за останні двадцять чотири місяці. Ці хлопці не мають ніякого інтересу до піару. Вони хочуть купити дешево та закріпитися тут перш ніж їх конкуренти зроблять те саме".
У британському посольстві, економічний чиновник зазначив, що протягом першої половини цього року, його відомство отримало запити від 157 британських компаній, зацікавлених в торгівлі або інвестувати в Україну. На заході України, щільний ринок праці у Львові підштовхує інвесторів шукати локації для заводів у середніх містах поблизу кордону з ЄС.
У роздягальні готельного фітнес-центру, нещодавно, австрійський банкір, засовуючи журнал Economist до своєї сумки для плавання. "Так," відповів він обережно. "Ми приймаємо більше австрійських компаній тут. Але зараз вони просто придивляються".
Інші інвестори процвітають на сонці.
Даг Кейсі (Doug Casey), автор фінансового видання що базується в Аспені, котрий каже про себе "кров на вулицях" інвестора. Каже, що дуже зацікавлений в Україні, як спекулянт та як інвестор.
Після візиту сюди в кінці червня, він зазначив, що Київ знаходиться в десяти годинах їзди від сепаратистського реґіону. "[Люди] думають про нього, як про зону військових дій, але розкол у Донецькому та Луганському реґіонах не впливає на іншу частину країни," сказав він. "[Київ] гарне місто. Це чудове місце, повністю нерозкрите, і дуже, дуже дешеве".
Аналогічної думки дотримується й Родерік Робінсон, керуючий партнер компанії Briggs Capital LLC, фонду заснованого в Dedham, штат Массачусетс, недалеко від Бостона. Його візит до України збігся з шоковим голосуванням 23 червня щодо Brexit. Але його точка зору залишилася оптимістичною. "Нарешті з'являється нова культура у певних підприємців, яким можна довіряти," прокоментував він зміну поколінь, що відбувається в Україні. "Стара гвардія, зі своїми хибними уявленнями вільної економіки, повільно відтискується в сторону. Нові власники українських малих та середніх компаній, котрим можна довіряти, працюють за європейським стилем".
Інвестори вважають, що, двадцять п'ять років після надбання незалежності Україною, нова реальність поступово набирає форму. Західне кредитне плече підтримує нове покоління України у прагненні зміцнити права власності й поліпшити верховенство закону.
Пол Коллісон (Paul Collison), інвестор з Барселони, прогорів на інвестиціях в Україну десять років тому. Цього літа він проводить тут один місяць, аналізуючи перешкоди й можливості.
"Одна постійна проблема полягає в труднощах знайти надійних, високоякісних власників та управлінські команди, котрі дотримуються довгострокової стратегії для зростання їх компаній, що в свою чергу передбачає належне поводження з особами, зацікавленими у боргових зобов'язаннях та капіталі", прокоментував електронним листом інвестор з американською освітою напередодні свого прибуття в середині липня. "Кращий менталітет може бути у молодого покоління, котре задіяно, наприклад, у сфері пов’язаній з технологіями".
Один дипломат з Місії Європейського Союзу озвучив подібний обережний оптимізм. За його словами, в даний час є "черга" з європейських компаній на різних етапах взаємодії з Україною. "Я б описав поточний потік, як обережний, але вже є менше страху серед потенційних інвесторів, котрі розуміють, що ситуація з безпекою в Україні впливає тільки на певні території, в той час, коли інша частина країни є стабільною," сказав він. "Найбільші перешкоди для більш масового припливу прямих іноземних інвестицій є корупція і бюрократія".
4 липня на щорічному пікніку Американської торгової палати в Україні, Вадим Сидорук, менеджер країни компанії DHL, вибурхував оптимізмом. "На Заході нові компанії відкриваються весь час," каже Сидорук про нові малі й середні стартапи, що використовують його міжнародну службу доставки. "Але багато хто не хоче розголосу. Вони просто хочуть розвивати свій бізнес, не привертаючи уваги ".
В середині літа, найбільш яскрава демонстрація підтримки Заходом торгівлі та інвестицій для України прийшла з Канади. 10 липня прем'єр-міністр Джастін Трюдо (Justin Trudeau) і Христя Фріленд (Chrystia Freeland), міністр міжнародної торгівлі, прибули сюди, щоб підписати угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною. Це було зроблено після першого канадсько-українського бізнес-форуму, що відбувся 20 червня в Торонто і на якому були присутні представники 250 канадських та 150 українських компаній.
7 липня, коли вогні посольства Канади горіли допізна напередодні візиту, Посол Роман Ващук взяв тайм-аут, щоби поговорити про інвестиційні можливості. "Ми бачимо дуже відмінний профіль від простих поодиноких операцій 1990-х років," сказав Ващук, член одномільйонної сильної української діаспори в Канаді. "Ми бачимо великі інвестиційні фонди та людей в інфраструктурі, котрі зацікавлені в Україні".
"Що вразило канадців було якість багатьох українських представників" - сказав він на форумі в Торонто минулого місяця. "Як у вас є нове покоління українських чиновників, котрі в змозі обговорювати й укладати угоди способами, зрозумілими менеджерам західних фондів, то ви й маєте цих [канадських] керуючих фондами, вже з іншим поглядом на Україну".
"Ви побачите, найближчими днями й тижнями прибудуть канадські компанії, котрі визначили ніші та які переїзджають, щоби зафіксувати відносини, наприклад, в аерокосмічній галузі," сказав він. "[Вони] розуміють, що існує потенціал для Канади й України виробляти спільно висококласні продукти для продажу на ринках третіх країн".
Між тим, каштани Києва стануть золотими восени цього року, секрет може бути в тому, що Україна є новим "прикордонним ринком" в Європі.
* Прикордонний ринок - “frontier market” – інвестиційний термін, що характеризує країну, ринок якої розвивається та є вже більш розвиненим ніж в інших країнах, що розвиваються, але ще не досягла рівня країни з ринком, що формується (emerging market).
James Brooke
Переклад: Анна Маніаті
Редактор: Яна Гончар-Куклас
Джерело: AtlanticCouncil
