Ракети, Крим і городнє опудало
Заступник голови об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США генерал Пол Сельва на слуханнях в Сенаті зазначив, що розгортання Росією ракет середньої і малої дальності навмисно порушує домовленості з США. По суті, світ повертається до часів «холодної війни» і гонки озброєнь догорбачовського періоду.
Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності 8 грудня 1987 року підписали генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган. І в Сполучених Штатах, і в Радянському Союзі ця угода сприймалася як повернення до здорового глузду. На поштовій марці ‒ ! ‒ яку Пошта СРСР випустила в ознаменування підписання договору, він був названий «першим кроком на шляху до без'ядерного світу».
Цей крок в Москві та Вашингтоні обговорювали багато років ‒ перші переговори почалися ще в кінці правління попередника республіканця Рональда Рейгана ‒ демократа Джиммі Картера. Картер, на відміну від Рейгана, не схильний до односторонніх поступок ‒ і, тим не менше, його кремлівський візаві Леонід Брежнєв виступав із власними пропозиціями щодо скорочення озброєнь. У Вашингтоні ці пропозиції сприймали як пастку ‒ але спадкоємець Брежнєва, колишній голова КДБ СРСР Юрій Андропов, відмовився і від них. Ситуацію вдалося розблокувати лише після смерті Андропова та іншого кремлівського «яструба» ‒ міністра оборони СРСР Дмитра Устинова. І вже через три роки після похорону обох безумців Горбачов і Рейган підписали договір, який зараз вирішив порушити Путін.
Тому що Путін, на мою думку, хоче повернути Росію в ті самі часи, коли Радянським Союзом керували два хворих старих з КДБ і Міністерства оборони, які вважали своїм головним завданням не розвиток країни ‒ в цьому ні Андропов, ні Устинов хоча б в силу свого сталінського виховання нічого розуміти не могли, ‒ а повернення Радянського Союзу до ролі городного опудала, головна функція якого ‒ лякати весь інший світ.
Путіну ‒ прихильнику Андропова і Устинова ‒ схоже, подобається ця роль. І добре, що в Сполучених Штатах почали це, нарешті, розуміти. Хоча Путін своїх намірів повернутися до «холодної війни» не приховував. Не приховував, коли напав на Грузію і фактично анексував її автономії ‒ хоча на Заході вважали за краще сприйняти цю явну агресію як прагнення «короля бензоколонки» утвердитися на пострадянському просторі. Не приховував, коли вже формально анексував Крим ‒ хоча в Вашингтоні вважали за краще пояснити це рішення прагненням підняти рейтинг за рахунок «повернення» «сакральної» для будь-якого російського шовініста території. Не приховував, коли напав на Донбас ‒ на Заході все ще думали, що це війна з Україною, а не зі Сполученими Штатами. А тепер все стає очевидним навіть для найбільш недалеких ‒ це не війна з Україною чи Грузією, це війна з цивілізованим світом. Абхазія, Донбас чи Крим ‒ всього лише етапи цієї війни.
Віталій Портников
Джерело: 1
