Відпрацьований матеріал Кремля. Чому вибухають «герої російської весни»
В ніч з 29 на 30 березня 1993 року на території радгоспу-технікуму імені Куйбишева загинули два найвідоміших польових командири часів Громадянської війни в Таджикистані - Сангак Сафаров і Файзалі Саїдов. Загинули в результаті перестрілки власних охоронців - за офіційною версією. Були усунені як відпрацьований матеріал - по загальним підозрами.
Обидва вбиті були самими справжніми головорізами- кримінальниками , той же Сафаров відсидів у в'язниці 23 роки. Але обидва були головними фігурами в повстанні проти легітимної влади Таджикистану. У повстанні, котре на довгі десятиліття утримало країну в орбіті політичного впливу Кремля і дозволило зберегти на її кордоні з Афганістаном російські прикордонні частини. У повстанні, яке зробило новим президентом Емомалі Рахмонова. Рахмонов керує Таджикистаном донині. Хто такі Сафаров і Саїдов, ці Моторола й Ґіві таджицької війни, не пам'ятає практично ніхто.
Інші відомі рецидивісти, Джаба Іоселіані й Тенґіз Кєтовані, очолили переворот, котрий призвів до повалення першого президента Грузії Звіада Ґамсахурдіа та початку громадянської війни в цій, колишній, радянській республіці. Внаслідок цього до влади в республіці прийшов колишній перший секретар ЦК компартії Грузії Едуард Шеварднадзе. Іоселіані та Кєтовані незабаром втратили свої позиції в керівництві країни.
Польовий командир з кримінальними замашками, Сурет Гусейнов, очолив збройне повстання проти легітимного президента Азербайджану Абульфаза Ельчібея. Внаслідок наступу загонів Сурета на Баку, Ельчибей був змушений залишити свою посаду. Влада перейшла до колишнього першого секретаря ЦК компартії Азербайджану Гейдара Алієва.
Гусейнов не відразу зрозумів, що пост прем'єр-міністра, який він отримав - «відступні» за зраду, намагався влаштувати новий переворот і потрапив до в'язниці. Звільнив його вже син Гейдара, Ільхам Алієв. Він править Азербайджаном після смерті батька. Сурет Гусейнов у цьому Азербайджані - ніхто.
Якби Ґіві й Моторола вміли б читати й знали б новітню історію, вони ніколи не стали би учасниками «російської весни». Для таких, як вони, є тільки один вибір - ліквідація. Це стара й перевірена тактика КДБ і ФСБ: бандити своїми тілами встеляють дорогу справжнім обранцям Луб'янки, на руках котрих крові немає, але саме вони будуть втілювати в життя «справжній» план. Так, хтось може залишитися в живих, як Іоселіані або Кєтовані. Але грузинські «авторитети» були самими справжніми королями кримінального світу, такі з КДБ на рівних. А хто такі Ґіві й Моторола? Хлопчики з бензоколонки?
Стверджувати, що насправді бандитів ліквідували українські спецслужби, а в Москві їм зичили довгого й щасливого життя, просто смішно. Хотіли би - то обидва залишилися би в живих. Так, Моторолу і Ґіві, цих двох садистів і психопатів, могли ліквідувати й українські месники. Але в такому випадку росіяни дозволили їм зробити це. І я би сказав - дозволили із задоволенням.
Захарченко та Плотницького чекає та ж доля.
Як тільки в Кремлі прийшли до остаточного рішення щодо майбутнього окупованих територій - незалежно від того, чи залишать їх собі або повернуть Україні - нинішнім керівникам «народних республік» буде підписано вирок.
Одного можуть підірвати, іншого - вивезти до Москви і там він помре від чаю, як Болотов. Зовсім не важливо, за яких обставин буде знищено «героїв Новоросії». Важливо - що вони приречені. Усе.
У Кремлі не звикли залишати в живих тих, хто занадто багато знає.
* "Моторола" та "Ґіві" - технічні персонажі, створені й розкручені для використання в пропагандистських цілях. Вони були свого роду живими агітаторами для російських добровольців. Вони також, як і ряд інших польових командирів, були замішані в злочинах проти людства; відомі факти їхньої участі у стратах і тортурах полонених. За всіма ознаками, вони були міжнародними злочинцями.
Віталій Портніков, журналіст
Переклад: Яна Гончар-Куклас
Джерело: 1
