Одісея до острова Зміїний
Загадковий острів Зміїний — Його знали як острів Ахілла, острів Філоксія, острів Блаженних, Ілан-Ада, Серпілор, Фідонісі, і з першої половини ХІХ століття й дотепер він відомий як острів Зміїний.
Клаптик суші, розташований приблизно за 35 км від материкової частини Одеської області на широті дельти Дунаю, і легенда, яка перетворилася на камінь уже десять мільйонів років тому.
Багато подій відбулося за цей час. І якщо антична частина історії Зміїного більшості, найвірогідніше, незнайома, то події, пов'язані з його вже українською історією викликали досить широкий резонанс.
У 2008 році тут з офіційним візитом побував Президент України В.А. Ющенко в супроводі губернатора Одеської області Н.Д. Сердюка й чиновників цивільних і військових відомств. Під час візиту Президента була відкрита оновлена прикордонна застава із сауною, мінікінозалом і кондиціонованими приміщеннями із сучасним обладнанням контролю над незваними гостями.
Через роки ця знакова тоді подія сприймається як утішливий приз, що відволікає увагу від провального для України процесу захисту своїх шельфів, у результаті якого три чверті українського шельфу, включаючи розвідані в радянський час родовища нафти й газу, відійшло румунській стороні.
Літописні джерела донесли до наших днів опис цього священного місця, в античні часи іменованого через колір своїх стрімчаків островом Левке, що в перекладі означає Білий.
Загублений у Чорному морі й доступний тільки відважним мореплавцям, острів змінював своє ім'я разом із часом і зміною епох.
Одна з грецьких легенд говорить, що острів був піднятий із морських безодень, щоб увічнити пам'ять про легендарного героя античного епосу Ахілла, який загинув від стріли Паріса. І саме ця легенда стала приводом для будівництва тут в VI столітті до нашої ери однойменного храму. Торговці й мореплавці з усіх куточків світу ступали на кам'янисту твердь острова в надії одержати прихильність володаря моря Ахілла. Багато століть змінилося з тієї пори, але легенди Зміїного, услід за греками, скіфами, римлянами й слов'янами, ваблять сюди ентузіастів і романтиків, краєзнавців і археологів.
Цілком можливо, що якусь частку адреналіну в серця шукачів пригод додає й прадавня легенда про щит Ахілла, схований у глибині печер острова. Завдяки великому скупченню фрагментів затонулих суден акваторія острова стала популярною у професіоналів і любителів дайвінгу.
Поселення на острові - це невелика кількість будиночків, які затишно розташувалися на скелястому плато острова. Є тут і вулиця Козацька з відповідними табличками на добротно побудованих будинках, в одному з яких розташована сільрада, відділення банку й пункт охорони правопорядку, а в іншому — наукова лабораторія біологів. Тут же знаходяться теплиці, де на привезеному з материка чорноземі вирощують городину. Тут же лазня й недобудований будинок готелю, який нагадує про державну програму розвитку туризму, яка стрімко розвивається. Трохи вище маяка, у будинку місцевого поштового відділення, розташований єдиний на острові магазин. Телефонний зв'язок на Зміїному залишає бажати кращого.
Набагато більше турбують проблеми з водою – її доводиться завозити з материка й витрачати дуже ощадливо. Цікаво, що своя вода в принципі є, але на глибині 60 метрів, до того ж, дуже мінералізована. Якщо очищати цю воду на місці, то її вартість можна буде порівнювати з вартістю дорогого вина. До слова, стародавні греки, відвідуючи колись храм Ахілла, збирали дощову воду в кам'яний колодязь, який служить тепер однією з тутешніх визначних пам'яток.
Найвища будівля острова, а також можливе місце розташування храму Ахілла - це маяк. Як засвідчує історія, побудована ця незвичайна архітектурна споруда восьмикутної форми зі скляним ліхтарем угорі в 1843 г. з каміння того самого храму Ахіллеса — за проектом англійського архітектора Акройда Чарльза. Тоді ж на маяку вперше загорівся вогонь…
Ось уже понад десять років на острові працює група дайверів "Новарекс" під командуванням Олександра Терещенка. Чимало для пропаганди острова як центру підводного туризму зробили ці ентузіасти пошуків стародавніх артефактів.
У 2011 році фортуна віддячила їм за витрачені зусилля, відкривши на 35-метровій глибині Чорного моря місце, де спочивав незачеплений часом давньогрецький амфоровоз, вік якого понад 2 500 років від дня побудови. Ця знахідка без перебільшення може бути визнана найбільшим археологічним відкриттям останніх 15 років. Приблизна довжина судна 27 м. Судячи з характеру знайденого вантажу, це торговельне судно, наповнене незліченною кількістю глиняного посуду (скіфоси, чаші й кубки для питва, а також безцінна чорнолакова кераміка). Цілком можливо, що в такому щільному скупченні вантажу можуть знаходитися й вироби з дорогоцінних металів. Дайвери назвали затонуле судно "Патрокл" — на честь вірного помічника Ахіллеса, який прийняв смерть, надягнувши під час Троянської війни обладунки товариша.
Відважні новарексівці зберігають координати знахідки в найсуворішому секреті, не розкриваючи їх навіть столичним інстанціям, що дозволяє зберігати об'єкт у первісному вигляді.
Острів Зміїний, як зменшена копія нашої держави, має все, про що можна тільки мріяти, – багату історію й працьовитих жителів, море й прісну воду, землю й рослинність, золото й нафту. Але острів став заручником безглуздої й блюзнірської політики керівництва країни, яке так бездарно розтринькало активи України — шельф і водну територію.
Дмитро Волошенков
Фото: О. Лесик
Джерело: 1
