Церква, де поховано К. Іпсіланті
Георгіївська церква в Києві (вул. Рейтарська, 2). Збудована в 1744-1752 роках, перебудована в ХІХ столітті. Знищена в 1934 році.
Мурована церква в імя Св. Георгія, небесного патрона князя Ярослава Мудрого, була споруджена у першій половині ХІ століття одночасно з Софією Київською за кількадесят метрів на захід від неї. Вона занепала й цілковито зруйнувалася після монголо-татарського погрому Києва. 1674 року на її місці коштом київського воєводи князя Ю.Трубецького було зведено однойменну деревяну церкву. Взамін неї у 1744-1752 роках коштом російської імператриці Єлизавети Петрівни на підмурках храму Ярослава Мудрого спорудили муровану Георгіївську церкву.
Наскільки можна судити з її зображень, церква було тринавовою, безбанною, мала притвор з заходу. На гребені двосхилого даху була декоративна банька. Стіни членували широкі лопатки й великі аркові вікна. Поздовжні фасади акцентувалися трикутними фронтонами. У кінці ХІХ століття церкву реконструйовано з наданням їй форм єпархіального русько-візантійського стилю. При цьому над західним притвором звели дзвіницю, а над центральною частиною храму – масивну баню. Незважаючи на перебудову, в церкві зберігся гарний іконостас стилю рококо.
У цьому храмі 1816 року було поховано колишнього господаря Молдавії і Валахії князя К.Іпсіланті, організатора боротьби грецького народу за визволення від Османської імперії.
Георгіївську церкву знищили в 1934 році й натомість за проектом архітектора Й.Каракіса спорудили житловий будинок для працівників НКВД й військових чинів. Будинок порушив масштабність забудови довкола ансамблю Софії Київської і перекрив існуючу з ХІ століття візуальну вісь між Золотою брамою і Софійським собором.
Георгіївська церква та дзвіниця Софії Київської. Фото початку ХХ ст.
Південний фасад церкви. Малюнок кінця ХІХ ст.
Вигляд церкви з заходу. Фото початку ХХ ст.
