Македонський сагайдак і ... гомерична історія
Частина археологічних цінностей, знайдених у царській гробниці Філіпа у Вергині, це озброєння воїна.
Воно знаходилося біля порогу дверей передпокоїв, що ведуть до могильної камери. Крім палантину, нагрудної броні та поножів (захисних пластин для ніг) був сагайдак з луком і стрілами та два списи з позолоченими шипами. Подібний сагайдак не було знайдено ніде більше в Греції тому в Міністерстві грецької культури зробили припущення: "Самою яскравою і незвичайною особливістю цієї броні є оздоблений золотом сагайдак. Цей об'єкт типовий для фракоскіфського простору." І пояснили, що таке сагайдак: "Його зроблено зі шкіри, дно укріплено деревиною, прикрашено срібною позолоченою пластиною, що покриває всю передню і нижню частину сагайдака. Це ніщо інше як мішок, що вішали на плече, у котрому воїни тримали лук та стріли ".
Сагайдак, знайдений у царській гробниці Філіпа у Вергині (Греція).
Згідно з офіційною публікацією Міністерства культури, хоча сагайдаки не є військовими компонентами греків, однак ... їх виготовляли греки в одному з міст Чорного моря. У ній йдеться: "Роботи грецьких художників, рідкісні предмети були виготовлені в майстернях міст Чорного моря для продажу правителям скіфів та фракійців, бо грецькі воїни і, звичайно, грецькі воєводи не тільки не воювали за допомогою луків зі стрілами, вони вважали що цей вид ведення війни поступається тактикою й пасує лише варварам".
"У 359 р до н.е. Філіп здійснив похід на Скіфію та й одружився з принцесою Мідою, дочкою короля ґетів, останки котрої, здається, і знайшли в передпокоях гробниці. Трофей цього переможного походу, швидше за все, цей сагайдак, що виправдовує розміщення зброї на порозі між двома камерами гробниці". На відміну від того, що було зауважено, ми відзначаємо, що лучники все ж таки були частиною армії. Дійсно, афіняни у 479 р до н.е. до битви при Платеях зіткнулися з кавалерією персів і фалангами лучників. Адже перси мали великі частини лучників. Крім того, напередодні Пелопоннеської війни, Перікл сказав, що було іще 1600 стрільців піхоти, окрім лучників кавалерії. Тому використання лука в якості знаряддя війни в класичній Греції було досить активним.
Що стосується сагайдаків, він стверджує, перший в Одіссеї Гомера: «ἔνθεν ὀρεξαμένη ἀπὸ πασσάλου αἲνυτο τόξον αὐτῷ γωρυτῷ, ὃς οἱ περίκειτο φαεινός.» переклад: "І простягаючи руку взяв його лук з оболонки, що виблискувала яскраво". Це також характерне згадування про сагайдак архієпископа Салоніків Евстатіоса (12 століття). Він зазначає, що слово походить з ‘χωρωτός’, футляр , що містить лук зі стрілами: «διό και γωρυτός, θύλακος, τοξοθήκη, ως οίον, φασί, χωρωτός, τουτέστι χωρών τόξον ρυτόν.» Виходячи з цього даний сагайдак є ексклюзивним бойовим скіфським знаряддям?
Перш ніж йти далі на північ, в Україну, де було знайдено стародавні сагайдаки, розглянемо окремий звіт про лучників у древніх Афінах. Афіняни вважали їх нижчою соціальною групою і мали за громадських служників. Лучники були міськими стражниками і їх було близько тисячі. Вони жили в наметах на ринку, а потім були переведені на територію Верховного суду. Називалися вони скітами і спевсінами, на честь Спевсіни, що їх організував. (Σουίδα). Таким чином, ми розуміємо, що в класичній Греції скіфи були фахівцями у стрільбі з лука і повинні були забезпечити... "безпеку" в Афінах.
В Україні, отже, знаходяться в земляних гробницях (або курганах, як їх називають ) сагайдаки оздоблені золотом, котрі були улюбленим бойовим оздобленням похованих воїнів.
Сагайдак оздоблений золотом з кургану Чортомлик (Нікопольський район, Україна), IV ст. до н.е, зберігається в Ермітажі (С.-Петербург)
Мотиви з оздоблення колчанів посилаються на історію стародавньої Греції. Археологи вважають, що вироблялися вони у грецьких майстернях на замовлення скіфів. Такі майстерні, згадуються у місті Пантікапей Босфору або в інших давньогрецьких містах півострова Крим (Україна). Юлі Веліссаропулос у відповідній статті "Археологія" зазначає: "Доти, поки не вийде із темряви історія походження Вергінського сагайдака, цей компонент буде розглядатися, зазвичай, як Скіфський. Чотири аналогічні сагайдаки було знайдено в Україні. І техніка, і пристрій і вид зображень на наших об'єктах дозволяють нам припустити, що вони мають спільне походження. Що якийсь ремісник або майстерня спеціалізувалися на виготовленні таких ламінатів. Стиль і мотиви чисто грецькі, тому, ймовірно, були створені грецьким майстром для скіфських замовників. Відповідь щодо походження та взаємозв'язку між українськими сагайдаками і тим, що знайшли у Верґіні не може бути дана, поки не буде проведено необхідних аналізів для ідентифікації металу, а також фізичного та хімічного аналізу ".
Додамо до всього цього, і "золоте покриття сагайдака ", що було розташовано в місті Тренто, у північній частині Італії. 
Йдеться про сагайдак у грецькому стилі, котрий, як уже згадувалося, ймовірно, переїхав до Castello del Buonconsiglio, Тренто візантійських часів. Тепер прикрашає згаданий музей-середньовічний замок.
Переклад: Яна Гончар-Куклас
Джерело: 1
