"Моя друга батьківщина - Україна"
Грек Танос Парасхіс, у зв'язку з роботою, приїхав в Україну, і вже за два роки здобув другу батьківщину.
- Як Ви опинилися в Україні?
- Завдяки розробленій психосоціальній програмі від міжнародної неурядової медичної організації. Періоди мого перебування в Україні були наступні: квітень - серпень 2015р. (програма підтримки населення Донецька, українського населення Маріуполя, Виноградного, Курахово), жовтень 2015 - травень 2017 (програма підтримки хворих на туберкульоз) Дніпро, Маріуполь, Бахмут, Дніпродзержинськ, Київ.
- Яку саме допомогу Ви надавали українцям?
- Медичну, фармацевтичну, психологічну, в клініках, по селах та школах, спільнотах, а також у лікарнях Маріуполя.
- Якими є основні здібності для людини, щоб виконувати таку місію?
- Це обов'язково знання мови, працювати із перекладачем - це зовсім інше.
- Яка Ваша думка про Україну та її жителів?
- Україна... Дуже гарна країна, багата зеленню, озерами, виходом до моря. Складна дорожня розв'язка, але зручна система громадського транспорту. На сході України є складнощі із спілкуванням для туристів, які не знають місцевої мови. Люди ввічливі, з добрими цінностями, яких дотримуються. Діти також ввічливі, люблять спілкуватися. У школі планує дисципліна і повага, усі одягнені в гарну шкільну форму, яку повинні обов'язково носити. Мене вразило, що під час незапланованих візитів діти вставали, коли я заходив у класи. Сповнені ентузіазму, вони "відплатили" мені радістю та своїм зацікавленням Грецією і Європою. Я з великим задоволенням відвідував школи, спілкувався з дітьми і вчителями, така собі школа і для мене - познайомитися з дітьми, які продовжують гратися разом в командні ігри, а не в електронні та комп'ютерні.
- З чим стикнулися, перебуваючи серед українців?
- Як я вже сказав, це дуже ввічливий народ, завжди готовий допомогти іноземці. Складність із мовою, все-таки, важлива тема, наприклад, немає табличок англійською мовою, тому є небезпека заблукати. Важливо докласти зусиль, щоб вдосконалити послуги з підходом, орієнтованим на клієнта. Вміння веселитися є унікальним. Українці танцюють, розважаються, вони відкриті і щиросердні. Придумують багато муніципальних розваг, мають громадську ідентичність, люблять ділитися, а також дізнаватися про Захід. Я назавжди запам'ятаю зиму в Дніпрі, коли на центральній площі люди співали і танцювали серед снігу, пили вино, підігріте з яблуком і корицею.
Захід може запропонувати багато, та все таки вони (українці) повинні вважати, щоб не забути свого походження, не стерти власну історію, навіть ту, що пов'язана із Радянським Союзом. Забуваючи, не маєш ні історії, ні ідентичності. Нові покоління повинні розуміти, що Захід - це не швидкий рай з тільки легкими шляхами. Давні українські традиційні цінності є актуальними і сьогодні, навіть більше, ніж будь-коли і для інших країн із колективними ідентичністю та історією.
- З якими труднощами Ви стикнулися під час адаптації?
- Важливим питанням є екологія. Існує велика проблема з ресурсами. Тут повинна бути чутливість до природи, забруднення моря та повітря. Корупція також є проблемою (міжнародна, звичайно, і в Греції), але це як дитяча хвороба нації, яка ще намагається знайти свій шлях. Україна багата ресурсами, грунтами і т.д., має важку промисловість, володіє величезною базою для розвитку, створення бізнесу та діяльності, позитивні результати якої уряд повинен в рівній мірі розділити з населенням. Щоб уникнути створення суспільства олігархів та дуже бідних, явища, яке на жаль поширюється зараз по всьому світу. Щоб існувала демократія, міцний середній клас, який любить свою Батьківщину і закони, можливість для подорожей та відкритої співпраці в сфері освіти і бізнесу. Молоді українці мають знання і здібності, щоб бути конкурентоспроможними у Європі, але також можуть створювати у своїй державі необхідний сервіс належної якості та із власною ідентичністю.
- Чи вважаєте Ви, що змогли б продовжувати жити в Україні?
- Точно зміг би жити у Києві, Львові, Одесі чи Дніпрі, створити сім'ю. Українці пристосовані до труднощів. Це робить їх міцними, впевненими, але і реалістами, з кращим розумінням справжніх базових потреб, які потрібно задовольняти.
Я бував у багатьох країнах Північної Європи. Дивне бажання дослідити і зрозуміти життя, історію та спосіб існування саме цього народу я не відчував більше ніде.
Я полюбив Україну і сумую за нею. Вважаю, що Київ досить скоро зіграє свою важливу роль і всі, хто відвідав це місто говорять про нього, як про унікальну, загадкову столицю, багату на різноманітні заходи, політичні, музичні, на вишукані ресторани та нічне життя. Це справді історичний центр, який не так часто і зустрінеш. Неможливо занудьгувати, просто гуляючи центром. Львів може не заздрити жодному іншому з найкращих місць Європи. Багато хто порівнює його із Варшавою, а дехто стверджує, що це наступний популярний туристичний напрям. Одеса (і Маріуполь) була і залишається в душі еллінів, в зв'язку з історичними подіями, крім того, що це також дуже гарне місто. Місто Дніпро влітку, на берегах річки Дніпро пропонує унікальний досвід прогулятися і пізнати згуртованість та сімейний затишок українців.
Щиро рекомендую гарячий борщ взимку та окрошку на сніданок круглий рік. Стосовно клімату, всі хто любить прохолоду, сніг, лід і хочуть випробувати свою витривалість в холодному кліматі - це якраз вірне місце. Україна щиро для цього пропонується. - 15°С це звична зимова температура. І, нарешті, міста потопають в зелені, багато парків, озер - для літніх місяців (з квітня по жовтень) це чудові місця, щоб насолодитися природою в колі сім'ї.
Українцям варто виїжджати за межі країни, пізнати досвід інших народів, позитивний і негативний, для того, щоб зрозуміти наскільки прекрасною є Україна.
Перечитуючи мою розповідь, переконуюсь, наскільки важко є висловити всі почуття, досвід, любов до моєї другої батьківщини. Маю переконання також, наскільки важливим є грекам дізнатися про культуру України, мову, театр, балет і загалом про її щоденний побут. Хотілося б знову побачити нас, еллінів такими, що читають (в метро книги, а не граються в телефоні), сімейних, таких що беруть участь в громадських заходах, які ми зараз проміняли на штучні багатства, автомобілі, великі будинки без душі, світогляду та ідеології. Еллінам, більш ніж будь - коли, потрібно розширити спілкування із народами північно-східної Європи, щоб сформувати злагоджений зв'язок між північними, західними та східними культурами. В Україні я бачив багато елементів "красивої Греції", яку ми, греки, забули.
Україна, Польща та інші народи тієї частини Європи мають громадське, освітнє та промислове багатство, яке європейцям варто дослідити. Так само, як і Україні варто розправити крила і полетіти, щоб запозичити нове, але також і поділитися власним спадком.
Це був один з найкращих періодів мого життя.
Інтерв'ю підготувала - Іоанна Теліаніді
Переклад - Олександра Цюпек
