Крим: гра триває
Ситуація в Криму нагадує дуже складну та затягнуту партію у шахи. За майже два роки окупації півострова ми так і не отримали чіткості та визначеності у відносинах Крим – Україна – Росія – Світ. Тому робимо спробу поставити гравців на свої місця на цій шаховій дошці.
Ми розділяємо поняття «Крим український» та «Крим російський», як і сприйняття Криму як української території та частини Російської Федерації. Під поняттям «Україна» ми розуміємо позицію офіційного Києва, а «Росія» – Москви. «Світ» – це збірний персонаж, який втілює Захід.
Світ – Крим (український, російський). Більша частина світової спільноти не визнає Крим як частину Росії. Ще у березні 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН 100 країн-членів підтримали територіальну цілісність України. Проте 11 країн проголосували проти резолюції, а ще 58 утримались від прийняття рішення. Деякі політики тих країн, які виступили за територіальну цілісність України, відвідали окупований Крим (парламентарі Франції, євродепутат з Польщі Я. Корвін-Мікке). Попри спільні санкції ЄС проти Росії з’являються повідомлення про їх порушення. Зокрема, Міністерство юстицій США запідозрило Deutsche Bank у співпраці з російськими компаніями. Мали місце підозри про незаконні операції морських суден іноземних держав з портами окупованого Криму. Та для 2/3 світу Крим є територією України.
Крим (російський) – Україна. Тоді ще виконувач обов’язків глави держави О. Турчинов визнав проголошення С. Аксьонова головою кримського уряду незаконним. Окупація півострова суттєво вдарила по економіці України, адже Крим був потужною рекреаційною зоною та мав великий бізнес-потенціал. Київ втратив важелі інформаційного впливу, так як в окупованому Криму не залишилося українських та кримотатарських медіа. По суті будь-які політичні контакти між Україною та місцевими окупаційними маріонетками припинені.
Україна – Крим (український). 15 березня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Згідно з ним, Україна повинна зробити все можливе для забезпечення прав та свобод своїх громадян у Криму та вільного пересування територією України. З огляду на відсутність доступу української влади на півострів все обмежуються взаємодією з міжнародним співтовариством з привернення уваги до проблем і порушень у Криму.
З вересня 2014 року активісти влаштували продуктову, а згодом й енергетичну блокаду півострова (що потім була підкріплена тиском на процес укладення нового «енергоконтракту» з РФ). 16 грудня 2015 року Кабінет міністрів України прийняв постанову про припинення торгівлі з анексованим Кримом. По суті, активісти реалізували громадський опір з метою повернення півострова.
Крим (український) – Росія. М. Джемілєв в одному із своїх інтерв’ю розповів про чисельні обшуки у домівках звичайних кримчан, 95% з них – у кримських татар. З’являються також повідомлення про катування з боку агентів російського ФСБ. Кримським татарам заборонили проводити масові акції, зокрема поминати жертв депортації, закривали національні центри, знищували телеканали. Зазнали арештів окремі активісти та члени їхніх родин.
В кінці 2015 року Федеральна міграційна служба Росія заявила, що за 2014-2015 роки видала близько 2 млн. російських паспортів у Криму. Фактично отримання російського паспорта є примусовим, бо без нього на півострові неможливо отримати роботу, освіту чи навіть медичне обслуговування.
Нова кримська влада присвоїла чимало об’єктів підприємницької діяльності. Дехто говорить про більш ніж трильйон гривень збитків. Переслідування активістів та відверті порушення прав і свобод людини прикриваються новими законами про протидію екстремізму, сепаратизму тощо.
Росія – Крим (російський). 18 березня 2014 року В. Путін та С. Аксьонов підписали «Договір про прийняття Криму до складу Росії». Через два дні його ратифікувала Дума. Згідно з ним, Крим стає суб’єктом Російської Федерації, а також на півострів поширюється російське законодавство. Разом із сушею Росія також отримала вигідну позицію для розміщення флоту та нафтогазові родовища Чорного моря. Крім того, нещодавно з’явились повідомлення про розміщення російської ядерної зброї на півострові. Тепер Крим видається для Росії своєрідним універсальним солдатом, де повинні відпочивати росіяни після санкції стосовно Єгипту та Туреччини; та ж територія стане величезною військовою базою та, хоч і незначним у російському вимірі, але сировинним придатком. При цьому цей сировинний придаток стає заручником політичних та фінансових процесів та проблем у Росії. Це яскраво демонструють конфлікти між владою Криму і РФ (відставки «міністрів» Криму, конфлікт щодо виплати боргів кримчан і т.д).
Світ – Росія. Світова спільнота офіційно не визнала анексію Криму, а проти Росії впроваджено санкції. Росію виключили з деяких міжнародних утворень, наприклад, G8. 41 країна ввела санкції проти РФ через окупацію Криму. Перший етап розпочався 6 березня 2014 року, коли Євросоюз призупинив переговори щодо пом’якшення візового режиму з Росією. На другому етапі, що розпочався 17 березня, почали вводити персональні санкції. У липні 2014 стартував 3 етап: введення санкції в економічній, енергетичній та військовій сферах.
Росія – Україна. Анексія Криму зруйнувала всі зовнішньополітичні домовленості між Україною і Росією. РФ своїми діями порушила Будапештський меморандум 1994 р., Договір про дружбу, співробітництво і партнерство 1997 р., Договір про українсько-російський державний кордон від 2003 р.
18 березня 2014 МЗС України висловило ноту протесту проти підписання договору про входження Криму до складу РФ. Санкції проти Росії, через окупацію Криму, Украйна почала вводити ще з березня 2014 року. Припинено будь-яку співпрацю у військово-технічній сфері. Суттєво знизився товарообіг між країнами. Введено персональні санкції проти фізичних та юридичних осіб.
Європейський суд з прав людини розглядає декілька заяв України стосовно окупованого Криму. Розгляд розпочався ще у березні 2014.
Україна – Світ. Окрім міжнародної підтримки можна відзначити і можливий тиск на Україну щодо неповернення Криму. Західних партнерів може турбувати ескалація конфлікту на Донбасі, а Крим може стати фактором такої ескалації. Тому існує думка, що неефективність блокади є наслідком тиску.
Висновки. На жаль, метафора Криму як гри у шахи себе виправдовує. Хтось зволікає. Хтось сміливо б’є фігури. Але будь-яка партія закінчується. Чи-то перемогою, чи-то нічиєю – залежно від обставин чи за згодою сторін. Питання полягає у тому, хто кому і яким чином врешті-решт поставить шах і мат.
Автор – Кобринович М., аналітик Free Voice IAC
Джерело : IAC
