Привітання Президента Грецької Республіки пана Прокопіоса Павлопулоса з нагоди Національного свята 25 Березня 1821 року
Сьогодні ми урочисто відзначаємо річницю основоположного моменту нашої новітньої історії, моменту «воскресіння» нашого Роду, яке призвело до утворення нової суверенної Грецької Держави. Тому для кожного грека Національне свято має стати невичерпним джерелом Національної мудрості і Натхнення.
Повстання 1821 року почалося в несприятливих для цього умовах, в момент, коли Європа була, по суті, єдиним майданчиком здійснення міжнародної політики; в той час, коли співвідношення геополітичних сил і різного роду союзи «сильних» того часу не сприяли початку народного повстання греків. Незважаючи на це, 25 березня 1821 року Грецький Народ наважився на повстання проти турецького ярма і почав небувалу боротьбу за свободу і суверенітет своєї держави.
Повсталі греки заручилися підтримкою і навіть знайшли союзників із числа світлих голів народів Європи, які поділяли з ними ідеали свободи і самовизначення грецького народу. Вони зробили безцінний внесок у цю самовіддану боротьбу, пожертвувавши не тільки своє майно, але і своє життя. Під впливом ідей двох революцій – Французької 1789 року і Американської 1776 року, а також натхненні рухом романтизму, греки вплинули на ті спільності, в яких вони жили, заснувавши знаковий для історії рух Філеллінізма. Тому ми завжди будемо пам’ятати наших одноплемінників з почуттям глибокої поваги і щирої вдячності.
У той же час греки діаспори в Одесі, Відні, Санкт-Петербурзі, Парижі, Белграді, Трієсті і багатьох інших осередках діаспори жадали побачити свою Батьківщину вільною, і тому стали пліч-о-пліч зі своїми повстанцями братами в єдиній боротьбі «за Віру Христову і за Свободу своєї Батьківщини». Такі історичні особистості, як Адамантіос Кораїс, Ригас Фереос, Іоанніс Каподістрія, члени таємного співтовариства «Філікі Етерія» оживили інтерес Європи до грецької мови, класичної культури, вихованню в дусі грецьких цінностей, і підготували таким чином родючий ґрунт для підтримки історичного повстання греків. Таким чином утворилася взаємодія між рухом філеллінізма, який на той момент поширювався за кордоном, і ситуацією в межах нашої Батьківщини, де наші повстанці-предки зберегли свою національну свідомість і пронесли її крізь століття.
Вражаючий приклад наших предків-борців за свободу 1821 року має стати для всіх нас невичерпним джерелом натхнення і путівником. Все: будь-то греки, що проживають у Греції, або ж греки нашої квітучої діаспори – всі ми повинні створити єдиний нерозривний фронт загальної відповідальності і координації дій з тим, щоб просувати інтереси нашої Батьківщини, за однієї очевидної умови, що всі ми будемо проявляти належну повагу до тих спільнот, де ви живете. Таке наше «спільне плавання» стає необхідним в умовах викликів, які постійно з’являються, і вирішення яких визначить подальше майбутнє Греції, а також нашої великої Європейської Сім’ї, до якої незмінно належить наша країна. Я маю на увазі Європейський Союз і його ядро - Єврозону.
Сьогодні Греція є силою Миру і Безпеки на Балканському півострові і в регіоні південно-східного Середземномор’я, яка на ділі проявляє беззаперечну повагу європейського і міжнародного права.
Що стосується Республіки Північна Македонія, ми заохочуємо її європейську перспективу. Однак ця перспектива передбачає наявність повної і щирої поваги всієї Європейської Спадщини, а значить і європейського права, і перш за все Преспанської угоди.
З такими роздумами про Національне свято Греції 25 березня 1821 року, поспішаю ще раз висловити подяку Грецького Народу, грекам діаспори в усьому світі. Я постійно повторюю і акцентую на тому, що еллінізм діаспори – ця невід’ємна і цінна частина нашої Нації – зробив величезний внесок в те, щоб наша Батьківщина продовжила свій історичний шлях, згідно своєї спадщини і призначення.
Виктория Помазан
Джерело: uagreeks.com
