Життя Святого Луки
Святий Архієпископ Лука, мирське ім’я Валентин Феліксович Войно-Ясенецький, народився 14/27 квітня 1877 року в місті Керч, Кримського півострову (Україна). Його батько – Фелікс Войно-Ясенецький - був римо-католиком, а мати Марія - православна.
Маленьким, він часто приходив до Київської Лаври, багато часу відвідував святі мощі, де і проросло насіння Божественної благодаті, яка збільшувалася в його серці. Коли він виріс, то пішов навчатися до Київського університету на медичний факультет, де досяг великих успіхів. Одружився з Ганною Василівною, з якою мав чотирьох дітей.
Господь передчасно забрав дружину Валентина Феліксовича, і він, будучи доктором, був висвячений на священика на ім’я Лука, а згодом став єпископом. Отримуючи милість від Бога, він дуже успішно оперував й врятував від смерті багатьох хворих. Відзначився в очній хірургії та в лікуванні гнійних інфекцій. Валентин Феліксович ніколи не брав з пацієнтів грошей, а свою зарплатню віддавав на благодійність.
В Ташкентському університеті Войно-Ясенецький став професором на кафедрі топографічної анатомії та хірургії, опублікував основні наукові дослідження та отримав найвищі державні нагороди.
За безстрашну віру був ув’язнений, пізнав переслідування та вигнання, помер мученицькою смертю. Святий Архієпископ Лука жив у гірший період новітньої історії Європи, у ворожому режимі до будь якої релігії й свободи. Він жив і боровся як лікар, як простий громадянин у двох світових війнах, у десятках рухів та революцій.
Протягом панування комуністичного режиму серед безлічі масових злочинів сталися й нижчеперелічені:
- 400 єпископів було вигнано
- 250 розстріляно
- 500 000 священнослужителів було ув'язнено, з них 250 000 розстріляно
- 40 000 церков зруйновано
Наприкінці 1930 року у СРСР було зареєстровано 1000 церков. Та лише 100 з них могли працювати проти 55 000, що були до революції. Але й після усього того абсолютного хаосу, святитель Лука стояв у протилежному боці від партії, зрадників, поліції та самого Сталіна! Страждання, в’язниці Сибіру й полярний холод вбили би його десятки разів. Сам факт виживання в таких умовах протягом декількох місяців слід віднести до цілого ряду чудових втручань.
За сприяння Божественної благодаті він залишився непохитним духівником православної віри. У семидесятирічному віці він став Архієпископом Сімферопольським і Кримським. Помер у Сімферополі в 1961 році й залишив славу святителя та мудрого лікаря. У 1995 році Архієпископ Лука був канонізований Українською Православною Церквою, у 1996 році були перенесені його останки, які виділяють невимовний аромат і дарують одужання багатьом хворим. Його пам’ять шанують 11 червня. Могила Святителя Луки та лікарня де він працював знаходяться в Сімферополі. А його мощі покояться в храмі Петра й Павла, який називають також грецьким храмом. Щороку безліч паломників, в тому числі і з Греції, приїжджають до святителя Луки, щоби вклонитися його мощам та отримати Благодать та зцілення.
Господь Бог, справедливий суддя, у житті та після смерті дав Святителю Луці енергетику чудесних надприродних сил.
Подібні статті:
Святий Йоан Русин з України
