Історія державного прапора України

Щороку 23 серпня в Україні відзначається День державного прапора України. Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі.

Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами.

З середини 17 століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносився хрест, зорі, зброя, постаті святих.


Сучасний синьо-жовтий прапор був вперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у Львові, який українці Королівства Галичини та Володимирії вивісили над Львівською ратушею як національний прапор.

Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулось 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапору Української Народної Республіки.

У 1917—1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави.
У 1938—1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, в 1941 році — Української Держави.

Надалі, за радянських часів синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, його використання в СРСР каралося ув'язненням на два роки.

23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів на чолі з В. Чорноволом внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор досі, як реліквія, зберігається під склом у музеї ВРУ.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла закон про Державний прапор України, яким національний прапор затверджувався в якості державного. Згідно з популярною інтерпретацією, жовтий колір символізує пшеничні поля, а синій — небо над ними.

Сьогодні Державний Прапор - це символ національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.


Український прапор, розстріляний російськими снарядами на Донбасі у серпні 2014, розгорнули перед Путіним на Генасамблеї ООН (Вересень, 2015)

Анна Маніаті

за матеріалами: uk.wikipedia.org, unian.ua, ua.censor.net.ua